Ми відпочиваємо. На пікніку. 19.10.2017р.

Літо бабине, бабине літо…

Серце чує осінні путі…

Хтось заплутав зажурені віти

в павутиння нитки золоті.

Листя слухає вітру зітхання

і згортає свої прапори.

На покірну красу умирання

сонце дивиться сумно згори…